Публікації

LOVE

Зображення
Все создала любовь! Для некой высшей цели... И этот запах, краски, свист метели- Есть красота во всем, и ты ее постиг. В ручье бурливом блики заблестели, Вон сквозь листву горячий луч пробил. Как многоцветен мир и многолик, Там среди пчел и птиц уединенье. На берегах чужих, среди чужой природы, Пускай окончу свои годы - туда стремлюсь. Там Родина моя. Рожден на острове Свободы. И меж людей, и там, мне нет жилья. В какие бы не попадал края, Кто независим, тот в своей стихии. И незнакомцам был я не чужим, Хоть изучал наречия иные.

Нездійсненне

За роги брати нездійсненне, І розсувати береги. Навчи мене, сувора нене, О доле, дай мені снаги. Летючих мрій розчарування, Тягар нездійснених бажань. З моїх розірваних кайданів Ти розсипайся, мов іржа. І крила, рощені без неба, Їх не зречуся, бо без них Уже ні мрій, ні душ не треба. Хоч, може, поруч той поріг, І мрій уявність вибухова, Моїх невимовлених дум, Це не блюзнірство пустослова. Ні, не зневіра, і не сум, Я прагнув золота жар-птиці, У руки, дай- но потримать. А де ж воно? І досі сниться, Цього волів, того бажав. Непереможене тяжіння, Моїх нездійсненних бажань. Це не зловіще ворожіння, Ні, це не розпач, і не жаль. Я, все одно, кудись таки не встигну, І все одно чогось не дороблю. Та не спинюсь, аж поки серцем стихну, Творю, руйную, мучаюсь, люблю. Що залишила ти, моя тривога? За мною роки, як важкі сліди. Чогось не доробив... Чого? Для чого? Усе боюсь невстигнути... Куди?

Неверный друг

Ты для меня одна. Иного счастья нет. Мне без тебя не нужен этот свет. И ты, источник всех благодеяний, Но не дошел я до последней грани. Чтобы скитанья не вернулись вновь, Пускай грехи мою сжигают кровь. Живой водой, которая смывает пятна, Ты- мой приют, подаренный судьбой. Я уходил и приходил обратно, Таким, как был когда-то я с тобой. Как мог я изменить иль измениться, Моя душа, душа моей любви, В груди твоей, как мой залог, хранится, Меня неверным другом не зови. На этой чистой, любящей груди, Вблизи небес ты мне приют найди. Все кончено, и я не буду вновь, Любовью новой проверять любовь. Искать того, что наколяет страсти, Ты- божество, и весь я в твоей власти. Блуждая, я признал тебя любимой, И юность вновь обрел мой беглый взор. В глаза смотрел я, но куда-то мимо, Хотя смотрел, казалось бы, в упор. Я оскорблял любовь любовью новой, Как дешево богатство продавал. Шута я корчил пред тобой, Да, это правда - я теперь им ста...

Хлопчина

Свою вітчизну сам я зруйнував, Та зберігав я, те що марнував. Біжить хто від біди - біду зустріне, Закон жорстокий і у ньому суть. Те станеться, що статися повинне, І чому буть, того нам не минуть. Як визначено так і йде, Ніхто не може долі відвернуть. Мусиш ти його убити, Бо вже став на помсти путь. Так, хлопчина гордовитий, Зможеш честь свою вернуть. Проберися в сад тайком Принесла я ключ, бери- но, І моїм будь неодмінно, Будь моїм захисником. Я дві дулі смерті дам, Заховаюся від смерті, Поміж скель, де безліч ям, Серед цеї круговерті. І жорстоким став тираном, Йде сюди, він невблаганний. В переможцях бачать вірних, А в подоланих  - зрадливих.

5.1.16

Вовек страдалец не забудет Тех длинных и жестоких лет. Ни там, ни там его не будет - Покоя нет, я чувствую, Что вместо вечного покоя, Который обещали дать, В могилу норовит сбежать Тот образ, что за мною. Люблю мучения земли - Ведь над душою нету власти К могиле меня подвели, Зачем же, вдохновенье страсти!? На что был создан я - певец, Зачем же я звучал струнами? Творец, я не могу бродить меж вами, В неведомой, чужой стране Мое свершится разрушенье. Зачем? И снова затрудненья! Хочу... Когда- нибудь увидеть свет, Хочу! О, труд мой бесполезный. Боюсь исчезнуть совершенно, А смерти не боюсь. О, нет!

Верь

Днем запись, вечером на RAP.ru, Зато останусь на виду у тех, кто в темах ценит тру. И можно верить только тому, кто верен себе самому, И не видать рая тому, кто не побывал в аду. И пусть по баблу я вылечю в трубу, Зато смогу из душ изгнать сатану. Как верит в фарт дерзкий крадут, Кладу на табу и тех, кто сбивается в табун. Кого- то учать жить по-уму, Можешь мне верить, как верят верному кенту. Нас учат верить не словам, а цветному листу, Не дал жизнь за чей-то нал на офшорном счету. Не обманул веру тех, кто верит в "мою игру", Не спорю, что для мудреца я слишком юн, Новый трэк, Васяня, порадуй братву, Порядком я хапанул  на своем веку. Потому, знаю зачем живу, и верю в эту строку, Поэтому просто рифмую,все что приходит на ум. Пою о любви, потому что люблю, Путь был тернист, подъем реально крут. Рад, что пишу, а не лежу в казенном гробу, Рад, что я верю сам в то, что несу. Ты можешь мне верить, как самурай верит в судьбу, Ты можеш...

Нектар

Вода йому - нектар, нектар - усе життя , Амброзія богів йому у всьому сниться. Від сонця п`яне це занедбане дитя, Та англеська над ним простерлася десниця. Поета впізнає веселого, мов птах, І дух, що йде за ним слідом журби й любові. Він славить гімнами сп`яніло хресний шлях, Він грає з вітром, він- із хмарою в розмові. До Бога простира сердито  кулаки, І мати в розпачі, з прокляттям і тремтіням. З`являється поет у злі, сумні роки, Верховних сил незбагненним велінням.