Хлопчина

Свою вітчизну сам я зруйнував,

Та зберігав я, те що марнував.

Біжить хто від біди - біду зустріне,

Закон жорстокий і у ньому суть.

Те станеться, що статися повинне,

І чому буть, того нам не минуть.

Як визначено так і йде,

Ніхто не може долі відвернуть.

Мусиш ти його убити,

Бо вже став на помсти путь.

Так, хлопчина гордовитий,

Зможеш честь свою вернуть.

Проберися в сад тайком

Принесла я ключ, бери- но,

І моїм будь неодмінно,

Будь моїм захисником.

Я дві дулі смерті дам,

Заховаюся від смерті,

Поміж скель, де безліч ям,

Серед цеї круговерті.

І жорстоким став тираном,

Йде сюди, він невблаганний.

В переможцях бачать вірних,

А в подоланих  - зрадливих.