Оживу!
Я Бога богом назову, Тихенько-тихо заспіваю, Надію в серці привітаю, Собі хоть мало... Оживу. Спасибі, друже! Прочитаю, Мені ти двері одчинив! Поета нашого - на волю Ти переслав мені, в неволю. І перед богом, Багато, друже, заробив, Ти, знаю, лепту розділив Свою єдину... Спасибі, друже мій убогий! І ми, читая, оживаєм І чуєм бога в небесах. Жива в святих своїх речах, Душа поетова святая, Жива... І ми заплачем. Заплачем тяжко перед вами, Або про марне литу кров З людей, великими катами, Або про бога та про море, Про горе, про безталанную любов... Тихенько- тихо заговорим, Ти, любий друже, Витаєш ангелом святим Ти, присносущий, всюди з нами, Пророче божий! Ти меж нами? Великомученик святий, Де ж ти? Жили ми з лютими зверями, Такими ж самими, як ми. У склепах, повалених катами, Де власть великая? Де ваше золото, палати? Де ваша слава? На словах! Якби не те, то певно б пас Свинар в толоці. Кляті! Кля...