"А потім ніж..."

А потім... Потім ніж-
І потекла свиняча, як смола,
З печінок ваших поросячих.
А тих, що до хреста держали,
І батька, матір прокляли,
А потім з жалю заридали.
Гарненько б з лиха напились,
Ножа мені!

Та чарки в руки не дають,
Кують, на руки добрії кайдани;
І добре роблять, що сопуть,
Мов у калюжу, ізнадвору,
Полізли свині в костяну комору,
Огонь небесний той погас.
Під лавою в шиночку,
Сховаєтесь у холодочку,
Хоч на час, хоч невеличке,
Поки вам лихо не приснилось,
Ви сизокрилиє орли.

Чи то в годину, чи в напасть,
Байдуже все- собі співаєм,
А ми оливи наливаєм,
Горить розумний той маяк,
Само так, у костяній коморі
Як той маяк у синім морі.
І все то те по добрій волі.
А над собой - аж деспоти,
Такі царі, і на престолі
І в неволі, усе царі.
А од палат і до тюрми,
І над землею і водою
Ми хвалимось, по всій усюди,
На всіх шляхах, що ось-то ми -
Ми люди горді та дурні.