Отам моя доля

Отам моя доля,

Там світ божий милий!

То ненька рідненька,

То сестри стоять,

В степу при дорозі-

Високі могили,

Меж вами, панами,

Недоля моя,

Прибуде година,

Коли не загину,

Не смійтеся ж мене,

Що ясирота!

Я в сірій світині,

Ви пани багаті,

Мені меж вами,

Немає де стать.

Гуляйте, глузуйте-

Така ваша доля,

Ледащо?.. А за що?...

Що на чужині!..

"Чи бачиш, меж нами

Ледащо гуляє!"

А в мене немає-

Сміються собі.

Вони п'ять, гуляють,

У них доля дбає,

А чи привітають- жалю завдають!

Цураються люди мене, як чужого,

Вона ще зелена, в чумого краю.

Зелена діброва- та що мені з того,

Ніхто не спитає: 

"Що в тебе болить?"

Ніїто не пригорне,

Як рідная мати,

Нема з ким прокляту журбу поділить.

Нема кому в світі порадоньки дати,

Тут лихо спіткало,а я сирота.

Не рад би єй-богу,

Не рад би журитись,

Молитися богу? Та думка не та!

Нудно мені, тяжео-

Що маю робити?